Висить рушник у хаті на кілочку,

Калина червоніє на столі,

А біля неї – жовті колосочки,

Мов пустотливі братики малі,

Це все – моя земля, моя Вкраїна,

Це рук моєї матері тепло,

І цей рушник, яким і дочку й сина

Благословляє мати на добро.

Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

Тому недаремно українці відзначають День вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Це свято з'явилося всього 8 років тому, коли декілька десятків українських студентів одягли вишиванки і вийшли на вулиці своїх міст.

Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен українець одягає вишиванку і приходить в ній на роботу, в університет, школу чи садочок.

У наші дні вишиванка - символ, який єднає українців незалежно від мови, якою вони спілкуються, і місця, де проживають.

18 травня учні та вчителі нашої школи із задоволенням долучилися до свята. Школа замайоріла різнобарвними візерунками української вишивки. Класні керівники провели бесіди з учнями з даної тематики.

Проведення такого свята продемонструвало, що вихованці школи разом зі своїми батьками відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.