Про мінну безпеку

План заходів з національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді 

Обережно коронавірус!!!.png

Як знизити ризик інфікування коронавірусом!.jpg

Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

Згідно з дослідженнями, 24% українських дітей хоча б раз стикались із цькуванням у школі. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до непоправних наслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити шкільне насилля.

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ УЧНЯМ ЩОДО ТОГО, ЯК КРАЩЕ ПОБУДУВАТИ ВЗАЄМИНИ З ОДНОКЛАСНИКАМИ

 

1.      Для початку познайомся з однокласниками. Чим більше дружніх контактів буде, тим більшим буде коло твого спілкування в колективі.

2.      Дізнайся, як їх звуть, відрекомендуйся сам, розкажи про себе, дізнайся про школу - де їдальня, туалет, коли велика перерва; виявляй цікавість.

3.      Запам’ятай імена однолітків, із якими ти познайомився: людям дуже приємно, коли до них звертаються на ім’я.

4.      Поводься природно, про людину говорять її вчинки, тільки вони можуть скласти тобі імідж.

5.      Не чекай загальної любові, однокласники спочатку будуть придивлятися до тебе, а потім уже полюблять чи навпаки. Це залежить тільки від тебе.

6.      Приходячи вранці до класу, вітайся, але не обов’язково це робити персонально з кожним.Загального „Привіт!” з усмішкою на обличчі буде достатньо. Тільки враховуй, що з учнями, які прийшли пізніше за тебе, привітатися потрібно персонально.

7.      Бажано не виділятися в одязі, вибери стиль, в якому тобі буде комфортно, але максимально наближений до того, що носять учні у твоєму класі.

8.      Частіше усміхайся, непривітних людей ніхто не любить.

9.      Якщо хтось з однокласників забув удома щось, можна дати покористуватися, за це ти отримаєш додаткові бали.

10.  Якщо ти чогось не знаєшь, не соромся, спитай про це друзів. Багатьом подобається, коли до них звертаються по допомогу.

11.  Знайди з друзями спільні інтереси, обміняйся контактами, телефонними номерами.

12.  Коли друзі хворіють, обов’язково подзвони, розкажи, що цікавого дізнався в школі, поділися домашнім завданням, поговори про щось, бо людині вдома самій сумно.

13.  Якщо комусь із твоїх друзів сумно, обережно розпитай, що сталося, запропонуй свою допомогу. Іноді від звичайної уваги людині стає краще.

14.  Намагайся ніколи нікого не обговорювати, пліткарів ніхто не любить.

15.  Про ставлення до себе можна судити з того, як часто до тебе звертаються по допомогу, за порадою, запрошують кудись, діляться секретами

 

Пам’ятка

про правила поводження в разі виявлення
підозрілих вибухонебезпечних предметів

 

УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв
і предметів, часто замаскованих під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, поміщених у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і залишених у багатолюдних місцях.

Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає граничної уваги і обережності.

 

ВІД ТВОЇХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ТВОЄ І ОТОЧУЮЧИХ!

 

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до предмета; 
• пересувати його або брати в руки; 
• розряджати, кидати, ударяти по ньому; 
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет; 
• приносити предмет додому, у табір, у школу.

 

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

 

• негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102); 
• не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей; 
• припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;  
• не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);  
• дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

 

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:

 

·        одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

·         візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

·         під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, які проводять евакуацію.
Не намагайтеся «зрізати» шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

·         тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

 

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

 

·         обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п;
у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

·         негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

·          з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;

·         перевірте, як ідуть справи в сусідів – їм може знадобитися допомога.

 

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

 

Матеріали підготовлено на основі методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України
від 30.07.2014 р. № 1/9-385 щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.