Збулись слова твої пророчі,
І час оновлення настав,
І темні просвітились очі,
Вчорашній раб всесильним став!
Вперед, брати! Все далі й далі,
Як тихий надвечірній світ,
Нам сяє в радості й печалі
Ясний Шевченків «Заповіт».
У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу – Тараса Шевченка. 205 років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі, рідної мови. |