ПАМ'ЯТКА НА ЛІТНІ КАНІКУЛИ

Шановні батьки!

Пам'ятайте, що літні канікули для дітей - це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах. Звертаємо увагу на організацію відпочинку Вашої дитини під час канікул. Приділяйте, будь ласка, більше уваги своїй дитині. Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під контролем проведення дозвілля сина (доньки) за межами дому у вечірній час.

Пам'ятка безпечної поведінки під час літніх канікул для учнів

Ось і розпочинаються літні канікули. Як завжди, кожен з нас проведе їх по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів - все це чекає на вас влітку. Бажаємо усім гарного відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей, захоплюючих мандрівок!

Але також закликаємо Вас завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:

Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.
Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.
Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.
Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.
Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.
Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.
Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

Гарних вам канікул!

Під час весняних канікул будьте обережні!

- Дотримуйтесь правил безпеки життєдіяльності, протипожежної безпеки дома і на вулиці, а також правил дорожнього руху. Під час перебування на природі, в лісі, біля водоймищ не допускайте небезпечних ситуацій.

Не вживайте алкогольних, тютюнових, наркотичних, інших отруйних речовин!

- Будьте обережні та уважні поблизу високовольтних ліній електропередач, дома з електро-, газовими, вибухонебезпечними приладами.

- На дискотеках і вечірках ведіть себе розумно і виховано. Бережіть своє здоров'я, не перебувайте довгий час біля телевізорів та комп'ютерів. Під час відвідування місць з великим скупченням людей виконуйте правила, про які вам говорили на уроках основ здоров"я і годинах спілкування.

- Будьте обережні і уважні на автовокзалах, залізничних станціях під час поїздок до друзів, родичів і знайомих в інші населені пункти. Попереджайте людей про небезпеку і запобігайте цій небезпеці.

Звертаємося до дорослих із наполегливим проханням відповідально поставитися до своїх батьківських обов'язків, не залишати дітей надовго без уваги. Пам'ятайте, що піклуватися дітьми і виховувати їх – це прямий обов'язок батьків.

Тож нехай весняні канікули будуть радісними, незабутніми, принесуть безліч яскравих і приємних вражень вам та вашим дітям!

Знання правил поведінки збережуть ваше здоров'я і життя!

Щасливих вам канікул! Наберіться сил перед новим етапом навчання!

Пам'ятка для батьків з правил попередження

травматизму під час зимових канікул

З метою попередження нещасних випадків, травматизму та недопущення створення кримінальних ситуацій, дирекція школи та класні керівники просять Вас ознайомитись з правилами безпеки під час зимових канікул, з обов'язковим їх дотриманням:

1. Будьте обережні та дотримуйтесь правил безпеки при користуванні газом та електричними приладами. Не допускайте гри з вогнем вашою дитиною.

2. Обов'язково наголошуйте дитині про те, що за відсутності вдома дорослих не можна відчиняти двері незнайомцям.

3. Не дозволяйте дитині без супроводу дорослих перебувати біля водойм, не дозволяйте кататися на незамерзлих водоймах.

4. Обов'язково наголошуйте дітям про небезпеку, яка чатує на них при поводженні з собаками та іншими бездомними тваринами;

5. Забороняйте дитині користуватися петардами, хлопавками та іншими піротехнічними засобами.

6. Перед кожною зустріччю дитини з вулицею не забудьте ще раз нагадати їй правила вуличного руху.

7. Не дозволяйте дитині перебувати на вулиці після 17 години без супроводу дорослих.

8. Слідкуйте за гігієнічними вимогами щодо харчування
дитини.

Пам'ятайте, що безпека і здоров'я вашої дитини залежить від спільних наших з вами зусиль. Тому переконливо просимо вас потурбуватися про здоров'я своєї дитини і взяти під батьківський контроль дозвілля дитини у позашкільний час, проявити більше уваги і чуйності до дитячих проблем, адже під час канікул ви несете повну відповідальність за життя і здоров'я вашої дитини.

Поради батькам першокласників

Порада перша: найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це вашу увагу.

Вислуховуйте його розповіді про школу, задавайте уточнюючі питання. І пам'ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися найбільш хвилюючим подією за весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до його справ і турбот, він обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи його уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з вчителькою, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтесь з ним біля дверей школи.

Порада друга: ваше позитивне ставлення до школи і вчителя спростить дитині період адаптації.

Запитайте будь-якого знайомого першокласника, яка в нього вчителька. У відповідь ви, швидше за все, почуєте, що вона найкраща, найкрасивіша, найдобріша, сама ... Для першокласника вчителька стає одним з найголовніших дорослих у житті. У перші місяці в школі вчителька затьмарює і маму, і тата. Мудрим вчинком буде підтримати цю «закоханість» дитини і не ревнувати. Співпрацюйте з вчителями вашої дитини, пропонуйте допомогу, проявляйте активність. У класі з активними батьками, як помічено, тісніше і краще відносини між дітьми, цікавіше життя, більше свят і походів.
Навіть якщо особисто у вас, як батьків, є якісь питання до вчителів, вам здається, що щось потрібно робити по-іншому, всі тертя повинні залишитися між дорослими. Інакше дитина буде змушений розриватися між любов'ю до батьків і авторитетом вчителя. Дуже шкідливі негативні чи неповажні висловлювання про школу і вчителів «у сімейному колі», це значно ускладнить дитині адаптаційний період, підірве спокій дитини і впевненість у турботі та злагоді між важливими для нього дорослими людьми.

Порада третя: ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.

Бачачи батьків спокійними і впевненими, дитина відчує, що боятися школи просто не потрібно. Одна бабуся плакала, збираючи онука з ранку до школи. Вона гладила його по голові, бігала між портфелем і одягом і голосила: «Куди ж ми тебе відпускаємо! Тебе ж там цілий день годувати не будуть! Як же ти там один без мене будеш! »І так щоранку протягом місяця. Зустрічали хлопчика зі школи так, ніби він тільки повернувся живим з війни.
Батьки хлопчика помітили, що дитина почала «боятися школи». Основну роботу провели з бабусею. Її запросили на цілий день шкільних занять, вона була присутня на всіх уроках, снідала разом з усім класом, зайшла в шкільну роздягальню, медичний кабінет, спортивний зал ...
До речі, гордість хлопчика не була вражена присутністю в класі бабусі. Йому пообіцяли, що він розповість однокласникам, що це його бабуся, тільки якщо захоче сам. Після цього дня бабуся зрозуміла, що внук росте і тепер школа йому по плечу. Дуже швидко пройшли страхи і у самої дитини.

Порада четверта: допоможіть дитині встановити відносини з однолітками і відчувати себе впевнено.

Особливо ваша допомога знадобиться, якщо дитина не ходила до школи в дитячий сад. В цьому випадку вона не звикла до того, що увага дорослих розподіляється відразу між декількома дітьми. Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос його новим шкільним знайомствам. Поговоріть ним про правила спілкування зі своїми ровесниками, допоможіть стати вашій дитині цікавим іншим. Навчайте його новим іграм, щоб він міг показати їх друзям. Запросіть однокласників вашої дитини до вас додому - просте чаювання, а маленький господар навчиться приймати гостей.
Не варто «підкуповувати» увагу шкільних товаришів вашої дитини дорогими іграшками та одягом. Так ваша дитина не навчиться бути потрібним іншим сам по собі. Ваш син або дочка може зіткнутися з заздрістю однокласників.
Впевнений в собі, товариський малюк адаптується до будь-якої ситуації швидше і спокійніше.

Порада п'ята: допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя.

Дитина звикає до школи не тільки психологічно, а й фізично. Багато дітей в першому класі вперше стикаються з необхідністю вставати в один і той же час з ранку. Протягом 3-6 годин шкільного дня дитина активно вчиться. У шість-сім років таке навантаження дорівнює напруженого робочого дня дорослої людини. З початком шкільного навчання різко збільшується навантаження на нервову систему, хребет, зір, слух дитини.
Якщо до цього ви не дотримувалися режиму дня, то постарайтеся м'яко ввести його. Ваша донька чи син потребує регулярного, тривалого сну. Допоможіть школяру навчитися засинати в один і той же час. Не змушуйте дитину одразу сідати за уроки. Дитині потрібен час, щоб відпочити. Це корисно і для самого процесу навчання. Мозок використовує час відпочинку, щоб «укласти нові знання на потрібні полички». Дитині, як і нам, після робочого дня потрібен шматочок тиші і відпочинку. Подбайте про здоров'я вашої дитини, так як у перші місяці шкільного навчання огріхи в режимі дня будуть позначатися більш серйозно, ніж раніше.

Порада шоста: мудре ставлення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.

Багато мам і тата так хочуть пишатися своїми дітьми і так турбуються про їх відмітках, що перетворюють дитину в додаток до шкільного щоденника. Шкільні успіхи, безумовно, важливі. Але це не все життя вашої дитини.
Шкільна оцінка - показник знань дитини з даної теми даного предмета на даний момент. Ніякого відношення до особистості дитини це не має. Хваліть дитину за його шкільні успіхи. І пам'ятайте, ніяка кількість «п'ятірок» не може бути важливіше щастя вашої дитини.

Давайте постараємося, щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, були для самої дитини і членів його сім'ї радісними і впевненими!

Поради практичного психолога для батьків старшокласників

Автор: Сергій Кравцов

Шановні батьки! Сьогодні ми поговоримо про те, як ви можете підтримати свою дитину при виборі професії і яким чином сім'я впливає на відношення підлітка до майбутньої роботи. Дуже скоро підійдуть до кінця шкільні роки, і вашим дітям потрібно буде визначитися, «ким бути». Всім батькам хочеться забезпечити благополучне майбутнє своїм дітям.

Ми, колектив Сіверського професійного ліцею, хочемо щоб вони отримали надійну, поважану, високооплачувану професію. І ми прагнемо поділитися з дітьми нашим життєвим досвідом, знаннями та вміннями.

Хтось з нас вважає, що вибір професії цілком залежить від самого підлітка, хтось прагне показати переваги і недоліки тієї або іншої роботи. Хто ж несе відповідальність в такій непростій справі, як вибір майбутньої професії?

Дуже важливо, щоб батьки частину відповідальності поклали на дітей. У психології не випадково існує термін «професійне самовизначення». Важливо, щоб у підлітка склалося відчуття, що зроблений ним вибір професії – це його самостійний вибір.

Звичайно, зробити це непросто. Уявлення дітей про світ професій мають неповний і уривчатий характер. Часто їх привертають модні і популярні професії, наприклад, манекенниця, актор, співак і т.д., навіть якщо у них немає для цього необхідних даних. І в такій ситуації батькам може здатися, що найбільш правильний шлях – самим вирішити, яка професія буде для сина або дочки оптимальною.

Можливо, з певної точки зору це дійсно так. Але за ситуації, коли ми, дорослі, цілком беремо на себе відповідальність за професійне визначення дітей, є оборотна сторона. Річ у тому, що вибір передбачає відповідальність за його наслідки. Хто вибирає, той і відповідає. І якщо підліткові здається, що професію він вибрав не сам, то він і вчиться не для себе. Навчання його обтяжує, він сприймає його, як нудний, обтяжливий обов'язок. І навпаки, саме відчуття, що дану професію підліток вибрав сам, значно стимулює його до просування по шляху професійного розвитку.

Разом з тим, повна самостійність теж утрудняє професійне самовизначення. Життєвий досвід підлітка обмежений, його уявлення про професійну діяльність часто мають неповний або нереалістичний характер. Наприклад, багато старшокласників стверджують, що збираються стати менеджерами, але на питання про те, що це за робота, виразно відповісти не можуть. У дитини можуть виникати питання про зміст професійної діяльності, про місце можливої роботи, про рівень зарплати, він може змішувати поняття «професія» і «посаду» (наприклад, заявляти: «Хочу бути начальником!»). Знаходячись в ситуації вибору, діти часто відчувають розгубленість і потребують підтримки дорослих. Хоча підлітки можуть не говорити про це прямо, насправді для них дуже значуща думка дорослих.

Дуже важливо не відмовлятися від ролі порадника. Не варто обмежуватися розповідями і розмовами. Всі ми знаємо, що підлітки часто скептично відносяться до думки дорослих, особливо батьків. Набагато важливіше безпосередній досвід. Велике враження може провести спілкування з фахівцями тієї професії, яку підліток вибрав. Наприклад, якщо він роздумує, не чи стати йому трактористом чи продавцем, а серед ваших знайомих якраз є трактористи та продавці, можна попросити їх поспілкуватися з вашою дитиною, навіть зводити його до них на роботу. Досвід подібного спілкування може як підштовхнути підлітка до вибору професії, так і примусити його задуматися про те, наскільки він насправді зможе працювати по вибраній спеціальності.

Величезну роль у виборі майбутньої професії відіграє сім'я, хоча самі підлітки цього можуть і не усвідомлювати. Часто вони орієнтуються на професії родичів. Всім нам відомі приклади трудових династій, коли декілька поколінь однієї сім'ї працюють по одній спеціальності, і випадки, коли хтось стає «лікарем, як мама» або «шофером, як тато». З одного боку, сімейна традиція може обмежувати вірогідний вибір. Підліток як би йде за інерцією, не намагаючись зрозуміти, наскільки професія батьків дійсно відповідає його власним інтересам і схильностям. З іншого боку, він дуже добре представляє дану професію і віддає собі звіт в тому, які якості для неї потрібні. Наприклад, діти лікарів чудово знають, що медична професія передбачає термінові виклики і понаднормову роботу, а також прохання про допомогу з боку знайомих і сусідів, а діти вчителів – що необхідно готуватися до уроків і перевіряти зошити. Таким чином, якщо підліток вибирає професію батьків, важливо обговорити з ним мотиви його вибору, зрозуміти, що їм рухає.

Сім'я – це той простір, де формується відношення до роботи, до професійної діяльності. У кожного з нас, дорослих, є своє уявлення про роботу, яке ми, деколи самі того не відаючи, передаємо дитині. Якщо батьки відносяться до роботи як до значущої частини власного життя, розглядають її як засіб самореалізації і самовираження, то дитина з раннього дитинства засвоює, що задоволеність життям безпосередньо пов'язана з роботою, і навпаки.

Важливо розуміти, що вибір, який підліток робить зараз, не остаточний. Ніхто не знає, як зміниться наше життя через 10 років, яка буде ситуація на ринку праці. Можливо, що професії, які в даний час оплачуються достатньо високо, зовсім не будуть такими, і навпаки. Багато хто з нас з різних причин змінює професію протягом життя. Деякі люди все життя залишаються вірними вибраній професії, інші пробують себе в різних областях професійної діяльності. Ні той, ні інший шлях не є єдино правильним, і неможливо передбачити, по якому підуть наші діти. Той вибір, який вони роблять на даному етапі, відображає їх нинішні інтереси і потреби. Можливо, вибрана професія завжди буде їм цікава, а може, через деякий час їх переваги зміняться.

У будь-якому випадку залишається можливість щось переграти або почати наново. І це говорить не про те, що вибір професії був зроблений невдало, а, навпаки, про прагнення людини найповніше реалізувати свої можливості в професійній діяльності. І, нарешті, найголовніше для підлітків, як би вони не прагнули до самостійності, - це відчуття підтримки з боку дорослого. Для дітей важливо, що по важкому шляху самовизначення вони йдуть не одні, що поряд знаходиться дорослий, який підтримає в скрутну хвилину і допоможе, який би шлях вони не вибрали. Це відчуття додає їм упевненість в своїх силах і спонукає до досягнень, тепер уже не учбових, а професійних.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

(ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ, БАТЬКАМ)

СФЕРИ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ

1. Інтелектуальна сфера Обдарована дитина вирізняється гарною пам’яттю. мисленням, допитливістю, добре розв’язує різні задачі, зв’язно викладає свої думки, може мати здібності до практичного застосування знань.

2. Сфера академічних досягнень Це успіхи дитини з читання, математики, природознавства та інших навчальних предметів.

3. Творчість (креативність) Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, висловлює оригінальні ідеї.

4. Спілкування Добре пристосовується до нових ситуацій, легко спілкується з дорослими та дітьми, виявляє лідерство в іграх і заняттях з дітьми. Ініціативна, бере на себе відповідальність за свої дії.

5. Сфера художньої діяльності Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями, її роботи вирізняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, легко відтворює мелодію, із задоволенням співає, намагається створювати музику.

6. Рухова сфера Тонка і точна моторика, чітка зорово-моторна координація, широкий діапазон рухів, добре володіє тілом, високий рівень розвитку основних рухових навичок.

ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЮ ДЛЯ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

- Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо вразливих і чуттєвих до всього, що стосується їхнього «я».

- Допомагайте обдарованим дітям виробити адекватну я-концепцію і самооцінку, розвивати емпатію.

- Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду в процесі взаємодії з людьми.

- Дотримуйтеся порядку й дисципліни, обдаровані діти, як і всі інші, повинні знати межу допустимої поведінки.

- Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їх праця приносила користь.

- У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод, це активізує їхню роботу.

- Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного набуття знань.

- Привчайте обдарованих дітей працювати спільно, це допоможе їм легше адаптуватися до соціальних умов.

- Заохочуйте дітей, це стимулює їх.

- Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей, щоб розвинути здібності кожної дитини.

Правила управління успіхом на уроці

1. Якщо після уроку в учня не залишилося питань, які хотілося б обговорити, посперечатися, пошукати рішення, то це означає, що урок, можливо, і був корисним, але залишив дітей байдужими до того, що на ньому відб

Поради батькам. Особиста гігієна – запорука здоров’я

ПАМ'ЯТКА НА ЛІТНІ КАНІКУЛИ

Поради батькам першокласників

Поради практичного психолога для батьків старшокласників