Є люди, як свічки, -
Згорають, відходять у небуття.
Є люди. Як зірки, -
Горять і світять все життя.
У цьому сузір'ї незгасною зорею сіяє ім'я Лесі Українки. Світ ще не знав такої поетеси. Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як назвали її люди, несла їм вогонь своїх поезій, цю іскру Божу за життя і несе зараз, устами нашими, її потомків. То ж нехай нев’янучими квітами вплітається у вінок безсмертя нашій славній землячці слова Лесі і слова про Лесю як шана наша пам’яті їй великій. 25 лютого ми святкуємо чергові роковини з дня народження Лесі Українки. 150 років минає з того часу, як на цей світ прийшла Лариса Петрівна Косач, відома нам як Леся Українка. Хвора й фізично слабосильна, майже все життя виснажена тяжкою недугою, вона, завдяки могутній силі свого духу, винятковій і всебічній обдарованості, стала найвідомішою національною поетесою України. Учні нашої гімназії присвятили цього дня найщиріші вітання – декламуючи вірші, уривки з поезій, участю у вікторинах та квесті.
Вона- безсмертна, бо і сьогодні її поезія кличе на боротьбу за справедливість, пробуджує любов до прекрасного.Нам Леся Українка залишила великий скарб – свої безсмертні творі. |